Суглоби

Завдяки суглобам ми можемо робити найріз­номанітніші рухи: ходити, бігати, стрибати, присідати, піднімати й опускати руки, згина­ти спину тощо. Рухоме з’єднання кісток має кіль­ка варіантів, але принцип їхнього зчленування загальний: ні за яких умов кістки суглобів не чіп­ляються одна за одну й не труться одна об одну. Одна поверхня суглоба завжди опукла, а інша увігнута. Вони відповідні за об’ємом. Су­глоби відрізняються один від одного за будовою, формою, розмірами. Розрізняють кілька ти­пів суглобів: кулясті, циліндричні, хрящові, шарнірні, плоскі тощо. До кулястих належать плечовий і тазостегновий суглоби, до цилін­дричних – суглоб, що з’єднує хребет із черепом, до хрящових – з’єднання дисків хребта, до шар­нірних – суглоби пальців (згинаються тільки в од­ному напрямку), до плоских – суглоби деяких кісток зап’ястка.

Основними елементами суглоба є суглобні по­верхні, утворені кінцями з’єднуваних кісток, суглобна порожнина й суглобна сумка, що утво­рює цю порожнину. Допоміжними елемента­ми є меніски, диски, суглобні губи. Вони розташо­вуються між суглобними поверхнями або на краю суглоба, збільшуючи площу зіткнення й забез­печуючи максимальну відповідність кісток сугло­ба одна одній.


Суглобні поверхні покриті дуже міцним хрящем, що витримує великі навантаження й виконує функцію амортизатора. Суглобна сумка прикри­ває місце зіткнення кісток. Це оболонка зі спо­лучної тканини, багата на еластичні білкові во­локна. У ній утворюється прозора, тягуча рідина, що нагадує яєчний білок. Ця рідина змащує су­глобні поверхні, зменшуючи тертя з’єднуваних кісток під час їхнього руху в суглобі. Суглобна сум­ка утворює стовщення – зв’язки.

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top
.