Сечоутворення та сечовиділення

Утворення сечі — кінцевого продукту обміну речо­вин — відбувається в нефронах. Стінки капсули, у які й перебуває капілярний клубочок, складають­ся із двох шарів епітелію. Між ними є щілиноподіб­ний простір, від якого починається нирковий ка­нал. Найтонші стінки капілярів, що утворюють клубочок, не пропускають крізь себе клітини кро­ві й великі молекули білків, але крізь них легко проходять речовини, розчинені у плазмі крові. Позбавлена білка плазма, яка просочилася в кап­сулу, називається первинною сечею. Крім шкід­ливих речовин, що перебували у крові (шлаків), у плазмі містяться корисні речовини, які мають залишитися в організмі. Процес сечоутворен­ня відбувається безупинно. У цілому за добу утво­рюється до 150л первинної сечі. Зі щілиноподіб­ного простору вона надходить у нирковий канал, стінки якого всмоктують 99% цієї рідини з розчи­неними у ній корисними речовинами. Через ме­режу капілярів, що обплітають нирковий канал, вони повертаються у кров. Невсмоктана час­тина первинної сечі (1%) є вторинною сечею, у якій концентруються шлаки та надлишок со­лей. Ця сеча виділяється під час сечовипускання.

Виділення сечі з нирок здійснюється періодично, порціями. Із ниркових каналів вона потрапляє у видільні трубочки, а потім у ниркові миски, звідки сечоводами стікає в сечовий міхур. Сечо­води являють собою еластичні трубки довжиною ЗО-35 см і діаметром від 5 до 15 мм. Стінки сечо­воду утворені гладкими м’язовими волокнами, що сприяють просуванню сечі.

Сечовий міхур — ємкість, у якій накопичуєть­ся сеча. Його стінки можуть розтягуватися, збіль­шуючи місткість (у дорослої людини вона стано­вить 200-400 мл). Надходження сечі в сечовий мі­хур протягом доби відбувається нерівномірно: 4/5 її об’єму припадає на день і 1/5 — на ніч. На­повнившись до певного об’єму (100 -150 мл сечі), сечовий міхур спорожняється. Сеча виводить­ся з нього через сечівник. Вхід у нього відкриває й закриває кільцевий м’яз (сфінктер). Акт сечовипускання має рефлекторний характер. Центр рефлексу сечовипускання міститься у головно­му мозку й контролюється корою великих пів­куль. Тому сечовипускання може свідомо затриму­ватися, але до певних меж. За добу виділяється від 1 до 2л сечі.